Терористи з радістю повідомляють, що у тимчасово окупованому Генічеську Херсонської області «відновили» пам'ятник організатору кривавого терору 1920-х років на території України Владіміру Ульянову, якого заведено називати за його тюремним псевдо «Лєнін».
Щоправда, ніхто із загарбників, які створюють інформаційний супровід окупації, на місці події не був. Це видно з того, що фото пам'ятника на терористичних джерелах публікують з водяними знаками українських ЗМІ та Telegram-каналів. Тобто, навіть пропаганду вони не можуть створити самотужки.
Також не відомо походження пам'ятника — звідки його все ж таки дістали. На світлинах, розповсюджених в соцмережах, видно, що його складали з кількох частин — окремо ноги, тулуб та погруддя.
Звісно ж, не минулося й без ганчірок, які на Московії чомусь називають «знамєнєм побєди» та «флагом россіі». Ці ганчірки вивісили над будівлею захопленої орками райдержадміністрації. Перед входом до неї й встановили пам'ятник тирану.
Якого ефекту хочуть добитися окупанти, виставляючи в українських містах, в які вони тимчасово вдерлися, пам'ятники своїм злочинцям та вивішуючи там заборонені ганчірки на флагштоки замість Українських прапорів? Швидше за все, вони самі не розуміють.
У задурманених головах орків з Московії це все — символи якоїсь міфічної вигаданої епохи, в якій вони мріють жити. Не повернутися, тому що в реальності ніколи не було «щасливого радянського минулого» — воно завжди було «в спогадах» тих, хто пожив трохи довше.
Старше покоління завжди розповідало молодшому про те, що раніше було краще. Молодь виростала і перетворювалася зі слухачів на оповідувачів. І так далі, покоління за поколінням. Особливо актуально це стало з приходом незалежності — коли Україна нарешті звільнилася з-під гніту Московії.
Єдине, що завжди лишалося незмінним, — це брехня та атрибутика. Саме пам'ятники Лєніну та червоні ганчірки мали слугувати «доказами» того, що колись жилося краще. Тож сьогодні, захоплюючи наші міста, ординці несуть ті самі атрибути, від яких цивілізований світ давно відмовився як від підтвердження насправді жорстоких людиноненависницьких злочинів радянського режиму.
В мережі вже відреагували на факт встановлення окупантами пам'ятника злочинцю. В більшості своїй українці заявили, що вони не схвалюють такий крок окупантів і їм абсолютно байдуже до намагань московитських зайд відновити у нас радянщину. Все це короткотерміново.
Колаборанти ж (їх мало, але вони є, на жаль) радіють. І вважають, що встановлення пам'ятника Лєніну в Генічеську тепер розв'яже усі проблеми містян — і відсутність грошей та продуктів, і відсутність роботи, і відібрані у звичайних містян елементарні права на гідне життя. Звісно ж, все це маячня.
Ми знаємо, що цей пам'ятник в українському Генічеську довго не простоїть. Як і червона ганчірка довго не провисіла у Херсоні (нагадаємо, сьогодні «офіційна особа» невідомо чого Стремоусов вивісив на флагшток на площі поблизу обласної бібліотеки імені Олеся Гончара червону ганчірку, замінивши нею найбільший український стяг області. Але ганчірка провисла недовго — небайдужий херсонець зірвав її та забрав із собою). Колаборанти та окупанти будуть покарані, українські пам'ятники — відновлені, а злочини московитів назавжди залишаться у пам'яті поколінь як рівнозначні до злочинів нацизму.
