Вот уже шестой год идут защищать свою родную Украину от посягательств агрессора не только кадровые офицеры и солдаты, но и те, кто понимает: если не я, то кто же?
У Серёжи Золотарёва папа — мастер трудового обучения в Геническом ПТУ № 27. В 2014 году был мобилизован на восток Украины. У Сергея Николаевича Золотарёва даже не было сомнений: на фронт нужно идти, чтобы сохранить свои границы, чтобы сыновья, Сергей и Николай, смогли встретить своё будущее в мирном мире. Мальчишки понимают это и благодарны своему отцу за службу Родине.
Когда в гимназии был объявлен Всеукраинский поэтический конкурс
«Письмо солдату на фронт», семиклассник Сергей Золотарёв попробовал написать стихотворение, посвященное своему отцу и всем, кто воевал в АТО, назвав его «Повернення тобі, солдате!»
В результате начинающий поет Сергей Сергеевич Золотарьов занял третье место во Всеукраинском конкурсе. Предлагаем вашему вниманию слова сына воина АТО, идущие от сердца:
Повернення тобі, солдате!
Я не поет, та вмію віршувати.
Беруся за перо нечасто я.
Та лист на фронт відважному солдату
Ми пишем разом, уся сім’я.
Чому це так? Бо рік в АТО солдатом
Мій батько нашу землю захищав.
У камуфляжі, в касці, з автоматом
Від ворогів свободу зберігав.
В листі на фронт пригадує мій тато,
Як люто ненавиділи війну
Вчорашні хлопці, а тепер солдати,
Які примітили вже першу сивину.
Дає наказ їм землю захищати,
Не поступатися підступним ворогам.
І якщо треба знову зброю взяти,
То батько мій в бою буде і сам.
Дивлюся я у захваті на тата,
Для мене рідний він і дуже дорогий.
Невипадково у АТО йому солдати
Обрали позивний — ти «Золотий».
Тримайтесь, воїни! На вас уся надія.
За вас молитись будем до тих пір,
Поки не здійсниться людей бажана мрія —
А мрія наша — в Україні мир.
До скорого побачення, солдате!
Ми віримо: настане швидко час,
Коли тебе зустрінуть син і мати.
В родині щастя запанує, як у нас.
