Олег Горбовський — священник єдиної Православної церкви України в Генічеську. Понад три місяці він із сім’єю провів в окупації.
Свою історію Олег розповів Суспільному.
Служби з початком окупації
З першого для війни Олег Горбовський вже не мав можливості відправляти служби Божі у церкві.
"Ми не їздили в церкву після окупації. Деякі необхідні речі звідти мені передавали люди. Але я сам не ризикував проїжджати через блокпости. Я знаю, що декого «на бесіду» забирали в училище № 17", – каже чоловік.
Отець пригадує як під час війни люди попросили його охрестити дітей.
"Там є церква Московського патріархату. Але чоловік сказав: «Ні, я хочу, щоб дитину охрестили саме в Православній церкві України». Я, як в радянські часи, йшов і у хаті хрестив діток", – розповів Олег.
Facebook/Олег Горбовський
Сім'я священника
У родині Горбовських п'ятеро дітей – троє хлопців та дві дівчинки. Дорослі з дому виходили тільки за потреби, а молодших взагалі не випускали на вулицю через те, що в Генічеську окупанти знімали різні відеопостановки з пострілами та вибухами.
Однак на єдиний проукраїнський мітинг, який відбувся у Генічеську 6 березня, пішла вся сім’я.
Зараз Олег із родиною живе на Прикарпатті у будинку знайомих. Донька Олега каже, що три місяці не виходила з квартири, тому зараз радіє, що може вільно прогулюватися.
"Якраз під домом було училище № 17, в якому базувалися росіяни. Тому треба було дуже тихо себе поводити", — пригадує дівчинка.
13-річний син Олега Сінезій зараз готується до туру містами України. Сім'я Горбовських планує повернутися до рідного Генічеська після того, як ЗСУ звільнять місто.
