Це мала би бути зовсім інша історія, та війна внесла свої корективи у це інтерв'ю. Із журналісткою Анастасією Блищик, дівчиною, що виросла у селі під Генічеськом, ми поговорили наприкінці квітня. Настя розказала про своє дитинство біля моря, про батьків, що нині живуть в окупації, і про нареченого, який з перших днів вторгнення Росії пішов захищати Україну.
Однак 4 травня країну сколихнула трагічна звістка “Під Ізюмом загинув військовий і журналіст Олександр Махов”. Це той самий коханий, якого так чекала Настя…
Що в інтерв’ю для Генічеськ.City говорила дівчина про Сашка буквально за лічені дні до його смерті – читайте далі.
Пряма мова Насті.
Мій наречений, а за сумісництвом колега Олександр Махов поїхав на фронт. Раніше він вже воював – на Сході України у 2014 році. Ми з Олександром працювали на одному телеканалі, познайомились на роботі. Спочатку просто спілкувалися, а якось він поцілував мене під час прямої трансляції. З того часу в нас все закрутилося.
Фото: Facebook Анастасії
До 24 лютого ми не планували з Сашею створювати родину та заводити дітей, але під час війни почуття загострилися. Особливо, після його першого бою, коли його ледве не вбили… Тоді він сказав, що як повернеться, то обов'язково зробить мені пропозицію. Але не витримав і зробив це раніше.
5 квітня Саша зловив інтернет і відправив мені відео у месенджері. Він став на одне коліно і сказав найважливіші для мене слова «Виходь за мене». Замість традиційної каблучки мій хлопець тримав кільце від гранати. Звісно, я сказала «так»! З того моменту ми наречені. Зараз жартую: як я могла відмовити чоловіку, в руках якого була граната? Але насправді кохання в нас абсолютно взаємне.
Ми збиралися одружитися дистанційно, але Саша зараз на складному напрямку, і навіть можливості написати заяву на одруження там немає. Одружимось, коли в нього буде хоча б лист паперу і ручка, або вже коли він повернеться з фронту. Ми навіть спланували весільну подорож – після війни хочемо відвідати Португалію. Зараз і йому, і мені важко. Але поки тримається він, тримаюсь і я...
Кінець прямої мови.
Однак цим мріям не судилося здійснитися. 4 травня Олександр Махов віддав своє життя за Україну.
4 травня Олександр Махов загинув у бою під ІзюмомФото: Facebook Oleksandr Makhov
У Олександра залишився син та його кохана наречена Анастасія.
Олександра Махова поховали 9 травня у Києві. На прощання із ним до Михайлівського собору прийшли сотні людей. Його друзі і колеги згадують Сашка, як принципову, наполегливу та чесну людину, справжнього патріота України.
"Загинув мій кращий друг. Частина мого життя. Я не хочу плакати, але не можу.
Він був добрий козак. І загинув, як герой. За всіх нас", – пише Євген Назаренко.
"Аби Україна перемогла" – цього найбільше бажав Олександр Махов. І чоловік не просто про це мріяв, а боровся за нашу свободу до своєї останньої хвилини.
Вічна пам’ять! Герої не вмирають!
