Сьогодні, 18 травня, в Україні та світі вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.
Цьогоріч виповнюється 78 років від початку депортації радянським режимом кримських татар із Криму – 18 травня 1944 року з півострова відправили перший ешелон.
Традиційно в цей день в Україні відбуваються жалобні заходи, проте цьогоріч на їхнє проведення впливає воєнне вторгнення Росії. Попри це вшанувати пам’ять жертв можна на Міжнародному траурному онлайн-мітингу, що відбудеться сьогодні о 17:00 за київським часом. Транслюватимуть мітинг на сторінках Кримськотатарського Ресурсного Центру у Facebook і YouTube та на телеканалі ATR.
Ми вирішили згадати, як відбувалася депортація кримських татар. І наголосити: геноцид корінного народу Криму з боку росіян відбувається і зараз.
Як відбувалася депортація кримських татар
Депортація кримських татар – це насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини — Криму. Ця подія вважається геноцидом кримськотатарського народу та одним з багаточисленних злочинів радянського тоталітарного режиму.
Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 20 травня. До операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВС.
Депортованим давали на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволяли брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар і провізію в розрахунку до 500 кг на родину. Насправді вдавалося зібрати в середньому 20–30 кілограмів речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Під час головної хвилі виселено близько 200 тисяч кримських татар.
Депортація кримських татарФото: Суспільне.Крим
Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень – територій, оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом, що мали вигляд трудових таборів. Приїжджих татар використовували для роботи в колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах.
При переїзді загинули близько 8 тисяч людей, більшість з яких – діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років.
Заборона на повернення кримських татар до Криму діяла аж до 1989 року, проте весь цей час вони виборювали свої права і свободи шляхом політичних акцій.
У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом.
Чому відбувалася депортація кримських татар
В доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії від квітня 1944 року кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. Попри те, що представники кримськотатарського народу воювали в лавах Червоної армії і брали активну участь у партизанському русі. 10 травня Берія в листі до Сталіна повторив попередній закид, додавши до нього “зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу” та “небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу”.
Такі комітети і справді існували, але вони подекуди діяли і в інших районах Криму, і на значній частині окупованої території Росії. Відсоток дезертирів серед кримських татар був такий незначний, що обговорювати доречність такого способу колективної відповідальності як депортація взагалі немає сенсу. За цією логікою депортувати можно було й половину населення самої Росії. Тим паче, що абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.
Ймовірно, що істинна причина цього геноциду криється в глибокій історії Криму та неприязні до неї Москви. Коріння цієї історії в 16 столітті, коли у 1552-56 роках Крим стає ворогом Московії після підкорення Казанського й Астраханського ханств. Між Москвою і Кримом того часу відбулися десятки воєн. Автор українського літопису XVIII століття "Історія русів" відзначав, що московити "завжди мали сильний острах до татарських людей" – він пов'язував це з історією панування Великої Орди.
Інфографіка "Карта депортації"Фото: Історична правда
Росіяни викрадають та депортують кримських татар і сьогодні
Обшуки, допити, викрадення та депортація кримських татар відбувається і сьогодні, під час російсько-української війни. Особливо яскраво це помітно на окупованій Херсонщині.
Херсонська область України – найближча до Кримського півострова. Півстоліття тому тут почалося активне заселення кримськими татарами, яким за політичними указами 1967 року все ще заборонялося жити на своїй батьківщині.
Зокрема у Генічеському районі на 2018 рік, за даними Крим.Реалії, проживало близько 7 тисяч кримських татар. Зараз повсякчас з’являється інформація про нові випадки їхнього викрадення. Людей допитують, тримають в нелюдських умовах та примусово вивозять в СІЗО в анексованому Криму.
Окупанти вивозять кримських татар у СІЗО в Сімферополь
До слова, на півострові кримські татари так само відчувають на собі тиск системи ще з моменту анексії Криму Росією. Українські та кримськотатарські правозахисники називають це "гібридною депортацією". Кажуть, утиски особливо посилилися восени 2017 року. Зрештою, у березні 2019 року дійшло до масштабних обшуків домівок кримських татар по всьому півострову.
Російська влада півострова наполягає, що насправді переслідує не кримських татар, а "екстремістів та терористів, які представляють цей народ”. Здається, історія повторюється. Власне, як і виправдання росіян.
