Агенція журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» дізналася у правозахисників і чиновників, як відбувається механізм пошуку та повернення викрадених окупантами українців.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну щодня з’являються повідомлення про викрадення росіянами мерів українських міст, активістів, журналістів та навіть звичайних місцевих жителів. Велика кількість викрадень спостерігається на окупованих територіях Херсонської області.
Росіяни таким чином намагаються залякати місцевих, які чинять спротив окупації, схилити їх до співпраці, а також помститися українським активістам, журналістам, правозахисникам та місцевим головам за їхню принципову позицію.
У більшості випадків ані місце перебування викрадених, ані умови їх звільнення невідомі — з ними просто переривається зв’язок.
Процес пошуку викрадених на державному рівні
Наразі процес пошуку викрадених українців ще хаотичний: рідні та близькі шукають їх самотужки, бо зазвичай викрадення відбуваються на окупованій росіянами території, де українська поліція безсила. Але процес пошуку намагаються впорядкувати, для цього створили окремий державний орган – Національне інформаційне бюро.
Бюро має збирати і систематизувати інформацію про українців, які загинули, зникли або потрапили у полон.
За словами міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук, дані поки збираються з медіа, соцмереж та за дзвінками родичів зниклих людей.
Вирішальну роль у пошуку зниклих відіграє представництво «Червоного Хреста» в Україні. «Ми заповнюємо спеціальні картки, туди вписуємо рік народження, посаду, коли зник/ла. Потім віддаємо у “Червоний Хрест”, а вони вже мають запитувати у росіян, чи знаходяться ці люди у них», — розповідає Верещук.
Відповідно до всіх міжнародних угод, росіяни мають допустити «Червоний хрест» та інші міжнародні організації до полонених, щоб перевірити умови утримання.
Також, за словами міністерки, публічний розголос, а особливо цікавість українських та міжнародних ЗМІ до викрадених осіб, створює тиск на росіян і вони тоді вони або відпускають викрадених, або, принаймні, йдуть на перемовини.
Як посприяти засудженню росіян за викрадення українців
Викрадення, утримання у полоні, примус до чогось, зґвалтування, мародерство — якщо воно системне з дозволу офіцерів або з наказу, тоді це — воєнний злочин. І міжнародний прокурор має отримати повідомлення про це.
Чим більше свідків буде, тим краще — особливо, із задокументованими доказами.
Всі воєнні злочини, які описуються Генеральною прокуратурою, передаються у Міжнародний кримінальний суд (МКС), який і буде засуджувати людей, що віддавали накази.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляє, що Максимальне можливе покарання для злочинців, засуджених МКС, — довічне позбавлення волі», — повідомили «Слідству.Інфо» у пресслужбі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
